Лучшие книги

В наш час, щоб побачити іншу країну, необов’язково навіть виходити з будинку. Багаточисельні фото, відео в мережі дозволяють побачити, а он-лайн камери навіть прослідкувати за найбільш живописними та екзотичними куточками нашої планети прямо з дивану. Не поступаються позиціями цьому технологічному диву і більш традиційні джерела інформації: такі, як книга. Як же, збираючись до нової країни, не обзавестись маленьким та барвистим путівником, який стане вірним другом та товаришем у вашій подорожі, допоможе обрати найзручніший готель, поїсти у найсмачнішому ресторані і встигнути за короткий час побачити максимум нового. Така література вже давно виборола собі окремий жанр - travel writing, або «травелоги». Поряд із його найвідомішими представниками, такими як Пітер Мейл («Рік у Провансі»), Білом Брайсоном («Коротка історія майже усього на світі»), чільне місце займає відомий мандрівник, журналіст та письменник Генрі Мортон.
Генрі Канова Воллам Мортон народився 25 липня 1892 року в місті Ештон-андер-Лайн, Англія. Його батько, Йозеф Мортон, був журналістом та редактором «Birmingham Mail», тому не дивно, що після закінчення школи, Генрі воліє займатись журналістикою і вже у 1912 році став помічником редактора місцевої газети. Першим поворотним моментом життя Мортона став переїзд до Лондону, звідки і почалась його професійна кар’єра. Опинившись на Фліт-Стріт, він потрапив у саме серце ЗМІ у Англії. Тут він працює репортером у «Daily Mail», потім «Evening Standard», а з 1921 року в «Daily Express» - головною газетою Express Newspapers.

Другим поворотним моментом для Мортона став 1923 рік: він став одним із трьох журналістів, що були присутні при відкритті гробниці Тутанхамона, а його репортаж випередив статтю офіційного кореспондента «Times». Відомо, що після відкриття усипальні, пройшла загадкова хвиля смертей серед присутніх, що налічує близько 20 осіб. Зокрема, один із організаторів розкопок - лорд Карнарвон - помер 5 квітня 1923 р. від укусу москіта, також померли його зведений брат, сиділка, лікар, а також декілька відвідувачів гробниці. До 1930 року із безпосередніх учасників остався живим лише Говард Картер. Зла доля обійшла і Генрі Мортона, який не дивлячись на так зване «прокляття фараона» прожив 87 років.

Після цього репортажу він став світовою знаменитістю. Протягом наступних декількох років він писав для «Дейлі експрес» так звані «він’єтки» - замальовки про Лондон. Цей своєрідний «серіал», як його іноді називають, став надзвичайно популярним серед читачів. Саме ці матеріали лягли в основу книги Мортона «Душа Лондона», що вийшла в 1925 році. Через рік вийшло продовження: «Лондонський рік», «Лондон», «Чари Лондона», «Ночі Лондона». На хвилі успіху книг, Генрі вирішив втілити свою давню мрію – відправитись у мандрівку по найвіддаленішим куточкам Англії. Результатом подорожі став цикл книг, починаючи з «В пошуках Англії» (1927 р.), «Поклик Англії» (1928 р.), «Земля вікінгів» (1928 р.), «В пошуках Ірландії» (1929 р.), «В пошуках Шотландії» (1930 р.), «В пошуках Уельса» (1932 р.). Паралельно з письменницькою справою він не припиняє займатись журналістикою і продовжує співпрацювати з «Daily Herald» протягом 1931-42 років.
Новою сенсацією стала наступна книга Мортона «По слідах Учителя», що розповідає про подорож по Святій Землі. Через рік після виходу (1935 р.) було продано близько мільйона екземплярів книги і вона стала бестселером. Повторюючи апостольські маршрути, автор відвідав Палестину, Сирію, Ірак, Єгипет, Турцію і Грецію, острови Мальта, Кіпр і Родос. Ближньому Сходу присвячені «По слідам святого Павла» (1936 р.) і «Подорож по біблейським місцям» (1938 р.). Уривки з цих книг були зібрані в окрему збірку «Ближній Схід», яка була видана спеціально для військових, що потрапили в цей регіон на час бойових дій Другої світової. До речі, сам Мортон закінчив кавалерійську школу і служив у Йоркширському полку, але участі у бойових діях не брав.

В серпні 1941 р. Генрі Мортону знову посміхнулася вдача: він став очевидцем важливої історичної події – зустрічі Черчілля та Рузвельта та підписання Атлантичної хартії. Про це він розповів у книзі «Зустріч в Атлантиці», що вийшла в 1943 р.
Генрі Мортон активно продовжував розширяти географію своїх письменницьких вподобань. В 1947 р. він перебирається до Південної Африки і оселяється поблизу Кейптауна, а вже в 1948 р. виходить книга «В пошуках Південної Африки». Наступними були книги, присвячені Італії та Іспанії: «Подорожі по Іспанії» (1955 р.), «Рим. Прогулянки по Вічному місту» (1957 р.), «Від Мілану до Рима. Прогулянки по Північній Італії» (1964 р.), «Від Риму до Сицилії. Прогулянки по Південній Італії» (1969 р.). Але при цьому не зраджує своєму улюбленому місту і в 1951 видає книгу «В пошуках Лондона» («Прогулянки по столиці світу») – своєрідний підсумок багаточисельних заміток.

Помер Генрі Мортон 19 червня 1979 року. Прах письменника розвіяли над країною, яку він все життя любив і про яку писав – Англію.
З моменту виходу книг Генрі Мортона пройшов значний відрізок часу, і в країнах, про які він писав, багато що встигло змінитись. Можливо, ви і не скористаєтесь його путівниками за прямим призначенням, але вони однозначно допоможуть відчути атмосферу та настрій місця, яке описують. Мортон був надзвичайно спостережливим та доброзичливим оповідачем, писав яскраво та влучно. Його вважають справжнім класиком літератури про подорожі та для подорожуючих.

Джерела інформації:

1. LiveLib;

2. "Генри Мортон: прогулки по свету с любовью к жизни".