Художній альбом «Книжкова графіка художників Культур-Ліґи»

18 січня 2012 року у Києві відбулася презентація xудожнього альбому «Книжкова графіка художників Культур-Ліґи» видавництва Дух і Літера. Цей альбом представляє видатний аспект творчого феномену київського аванґарду, звертаючи увагу на один із найяскравіших, але мало досліджених жанрів – книжкову графіку.

  До альбому увійшли репродукції робіт  Марка Шагала, Еля Лисицького, Поліни Хентової, Олександра Тишлера, Марка Епштейна, Іссахара-Бера Рибака, Бориса Аронсона, Ніссона Шифріна, Соломона Никрітіна, Сари Шор, Йосипа Чайкова, Натана Альтмана, Роберта Фалька, Давида Штеренберга.  

  Представлено понад 70 книжок, оформлених митцями Культур-Ліґи. Багато обкладинок та ілюстрацій  публікуються вперше. Книга починається з ґрунтовної статті Гілеля Казовського – автора більшості текстів про Культур-Ліґу. В статті розглянутий феномен Культур-Ліґи в контексті художніх процесів початку минулого століття.

Автор дизайну альбому – Пінхас Фішель. Редактор альбому – Леонід Фінберг.

Купити цю книгу

Культур-Ліґа, одна з найбільш масових просвітницьких єврейських організацій, була створена на початку 1918 року в Києві. Основним пріоритетом її діяльності був розвиток культури мовою їдиш.

Восени 1918 року вже діяла секція освіти, видавнича секція, бібліотечна, музична, театральна, літературна і художня (секція пластичних мистецтв). У Києві було відкрито Народний Університет, гімназію, вчительську семінарію, засновано видавництво «Культур-Ліґа». В містах і містечках України відкрито понад сто відділень Культур-Ліґи, зусиллями яких створено численні єврейські бібліотеки, школи, дитячі садки.

До 1920 року в Україні Культур-Ліґа існувала як незалежна організація, що діяла в усіх сферах культури. Із встановленням радянської влади її статус змінився. Нове керівництво бачило своє завдання в тому, щоб перетворити Культур-Ліґу на один із інструментів радянської культурної політики в єврейському середовищі. Втім Культур-Ліга продовжувала існувати більш-менш незалежно до 1924 року, коли всі її заклади було перепідпорядковано Наркомпросу, а більшість структурних інституцій розформовано.

Ініціативи Культур-Ліґи охоплювали широку сферу, але найбільш яскравим явищем, завдяки якому Культур-Ліга увійшла в історію, стала творчість Художньої секції та кола художників, пов’язаних із нею. Серед них Марк Шагал, Ель Лисицький, Поліна Хентова, Олександр Тишлер, Марк Епштейн, Іссахар-Бер Рибак, Борис Аронсон, Ніссон Шифрін, Соломон Никрітін, Сара Шор, Йосип Чайков, Натан Альтман, Роберт Фальк, Давид Штеренберг.

Цих дуже різних за стилем художників об’єднувало зацікавлення національною ідеєю і те, як вони бачили можливі шляхи її втілення. Зацікавлення ідеями національного відродження зближує діяльність Художньої секції Культур-Ліґи з аналогічними творчими пошуками українських художників, ширше - з загальноєвропейськими художніми процесами.

Художня секція Культур-Ліґи згуртувала довкола себе митців, імена яких з часом стали уособленням європейського авангарду. Було зроблено колосальну роботу: постали скульптурні та живописні шедеври, виконані блискучі графічні листи та ілюстрації до книг, напрацьовані цікаві теорії, що вилилися в програмні документи. Діяльність Культур-Ліґи спричинила особливий ефект у мистецтві: творчість видатних постатей була об’єднана спільним вектором, що створило якісно новий мистецький контекст.